Кам'янський ДНЗ "Веселка"








Наш дитячий садок

 

                             

Проблема, над якою працює колектив ДНЗ:

«Будуємо дитячий садок успіху»

 

 

  

Серед десятків будинків нашого привітного селища «Кам’янське», розташувався затишний дитячий садочок. Його тепла назва «Веселка» кожного дня зігріває маленькі дитячі серця. В його стінах ще здалеку чути дзвінкий та веселий сміх малечі, та такий, що жоден із батьків не пройде  байдуже повз. Хай навіть на хвилинку, але загляне, поцікавитися: « Що ж воно там?». Мимоволі згадає і своє дитинство, як хороше було там, як ніжні та дбайливі руки вихователя в одну мить відганяли всі незгоди. От повернутись би туди.

І це здається зовсім реальним, коли переступаєш поріг тієї такої знайомої групи. А ось і вона, та перша людина завдяки якій починається дитяче життя в садочку. Це завідуюча Цимбал Інна Олександрівна, саме вона, наче друга мама посміхнеться, приголубить і так стає спокійно на душі. З колегами як з діточками, кого добрим словом, кого ласкавим поглядом надихає, а кого так суворо, по-матусиному повчає, та все ж з любов’ю.

Робота кипить. Кожна з груп працює за своєю темою.  Починаючи з самих маленьких, ясельної групи, здавалося б, що можна робити з дітьми майже трьохрічного віку. Та вмілі руки вихователя переносять дітей в той особливий світ…..

Молодша група займається арт-терапією, а точніше одним із його видів. Під керівництвом майже казкової феї, Віри Іванівни. Вона порадить і допоможе, одним помахом руки перетворить звичайні фарби на чарівні, які самостійно малюють картини. В них діти відображають своє бачення світу. Ці малюнки так захоплюють, надихають на нові відкриття і прагнення.

Середня група занурюється в світ пісочної терапії та фантазії. Ось із маленького бугорочка виростає справжнє казкове місто, споруджене дитячими руками. От де можна розгулятися. Тут і дивовижні істоти, яких ще не бачив світ, і фортеця в якій царівна чекає на принца, і навіть добрий чарівник, який виконує всі побажання. Такий він дитячий світ.

Що стосується наших майбутніх першокласників, то ми і їх не залишимо без уваги.  Вони вже майже дорослі, та все ж діти. Не сьогодні  завтра сядуть за парти. А поки залюбки займаються . . .

Під керівництвом веселої та непосидючої Ольги Анатоліївни, це вона навчить як допомогти товаришу, як вивчити цифри . . .

Вихователі старанно опікують малечу, бо педагог – не тільки професія, а й покликання. Покликання любити, оберігати, навчати, виховувати. А тут наче велика згуртована родина, всі вихователі дбають про кожного маленького жителя, бо пам’ятають – дитина це найбільше диво на землі.

 

 

 

Наше кредо:

"Візьміть чашу терпіння. Налийте туди повне серце любові. Киньте дві жмені щедрості. Додайте туди ж гумору. Посипте добром, додайте якомога більше віри і все це гарно перемішайте. Потім намажте на шматок виділеного вам життя і пропонуйте всім, кого зустрінете на своєму шляху"